Апендицит - це запалення червоподібного відростка сліпої кишки (апендикса). З цією хворобою стикається багато хто, причому нерідко - в дитячому віці. Найчастіше апендицит виникає у людей 10-30 років. За будь-яких підозр на апендицит слід якомога швидше звернутися до хірурга, тому що ускладнення можуть бути досить серйозними. В клініці «JMC» працюють кваліфіковані фахівці вищої категорії, звертайтесь за посиланням: https://jmc.org.ua/.

Причини

Точна причина апендициту невідома. Спровокувати захворювання можуть запальні процеси в кишечнику, зниження імунітету, переїдання.

Що відбувається?

Існує кілька теорій, що пояснюють розвиток апендициту. Згідно з найпопулярнішою - механічною теорією - основною причиною розвитку гострого апендициту є активація кишкової флори червоподібного відростка на тлі механічної закупорки його просвіту. Обтурацію (закупорку) просвіту відростка спричиняють калові камені (35 % спостережень), збільшення лімфоїдних фолікулів, рідше відбувається закупорка чужорідним тілом, пухлиною або паразитом. Це призводить до скупчення слизу в просвіті відростка і надмірного розвитку мікроорганізмів, що спричиняє запалення слизової оболонки і підлеглих шарів, тромбозу (утворення тромбів і закупорки) судин, некрозу (омертвіння) стінки червоподібного відростка.

Деякі інфекційні хвороби, такі як черевний тиф, ієрсиніоз, туберкульоз, паразитарні інфекції, амебіаз самостійно спричиняють апендицит.

Як проявляється?

Дитина скаржиться, що болить живіт. Якщо болі не дуже сильні, тривають кілька днів, батьки часом не звертають на них уваги. Дитина ходить до школи, грається на вулиці, але потім самопочуття її погіршується, вона стає «кислою», малорухливою, відмовляється від їжі, намагається більше лежати, що й насторожує батьків.

Буває й так: вранці живіт різко захворів, з'явилася нудота, підвищилася температура, під час ходіння біль віддає в праву ногу і праву частину живота. Дитина не дає доторкнутися рукою до живота, за різкого натискання на нього скрикує від болю. Є всі підстави запідозрити гострий апендицит - запалення червоподібного відростка сліпої кишки (апендикса). Але остаточний діагноз може поставити тільки лікар, використовуючи дані аналізу крові.

Апендицит - досить хитре і підступне захворювання. Він може маскуватися під багато інших недуг, що часто ускладнює його діагностику. Це пов'язано з тим, що апендикс нерідко розташовується не класично - у правому нижньому кутку живота, а в інших місцях, тобто атипово. Та й хвороба може протікати по-різному. У дітей лише 30 відсотків випадків апендициту протікають типово, решта 70 відсотків - зовсім нетипові.

При атиповому розташуванні червоподібного відростка апендицит може проявлятися болями в спині, у прямій кишці. У разі тазового розташування апендикса може бути почастішання сечовипускання, яке супроводжується посиленням болю в животі. У разі підпечінкового розташування відростка біль може з'явитися в ділянці шлунка, потім «спуститися» в праву частину живота.

У дітей до трирічного віку біль, як правило, не зосереджений в якомусь одному місці. Про хворобу можна судити лише за зміною поведінки дитини - вона стає плаксивою, відмовляється від їжі, може з'явитися блювота, пронос, швидко підвищується температура до 39-39,5 градусів. Стан дитини погіршується, вона не дає доторкнутися до живота, відкидає руку. Слизові оболонки рота і язика сухі, швидко настає зневоднення організму.

У дітей віком від трьох до семи років картина інша: вони скаржаться на біль у ділянці пупка, який потім переміщується в праву клубову ділянку. Він постійний, несильний, дитину може один раз вирвати. Температура якщо й підвищується, то не вище 37,5 градусів, може бути й нормальною.

У разі розвитку гнійних процесів в апендиксі стан дитини може різко погіршитися: з'являється спрага, шкіра сіріє, сохнуть губи і слизова оболонка рота. У поєднанні з такими захворюваннями, як кір, вірусний гепатит, дизентерія, сальмонельоз, апендицит може спричинити підвищення температури до 38-39 градусів, нудоту, блювання, рідкі випорожнення.

Лікування

Якщо дитина стала скаржитися на живіт, відмовлятися від їжі або її стан різко погіршився, не займайтеся самолікуванням. Не давайте дитині ніякої но-шпи, анальгіну, а відразу звертайтеся до хірурга. У жодному разі не можна класти на живіт дитині грілку. Цим можна спровокувати розрив апендикса і виникнення перитоніту.

Найчастіше мами, дізнавшись, що в їхньої дитини підозра на апендицит, впадають у паніку: запитують, чи не можна обійтися без операції. У разі, якщо хірурги підтверджують діагноз «апендицит», операція - апендектомія (видалення апендициту) - потрібна обов'язково, і провести її слід якомога швидше.

Після операції

За сприятливого результату дитину виписують на сьому-десяту добу. Після виписки необхідно спостерігатися у хірурга, хоча б протягом тижня.

Після виписки з лікарні дитину звільняють від фізкультури. Їй не можна підіймати тяжкості, кататися на велосипеді, санчатах, стрибати з висоти протягом місяця. Але це не означає, що вдома вона не повинна піднімати нічого «важчого за столову ложку». Найкраща профілактика спайок і спайкової хвороби кишечника - перехід до активного життя. Тож удома дитина може виконувати посильну роботу.

Щодо харчування, то тут будь-яких обмежень запроваджувати не слід. Доцільно давати дитині овочеві супи для нормалізації перистальтики кишечника та регуляції випорожнень.

На жаль, апендицит не завжди проходить без ускладнень. Після гнійних процесів у черевній порожнині часто залишаються спайки і може розвинутися спайкова хвороба. Такі діти перебувають на диспансерному обліку до одужання.