Рак молочної залози - основна причина смерті жінок від раку в Східній Європі. Сучасні методи лікування дають змогу успішно впоратися з цим захворюванням за умови його своєчасного виявлення.

Злоякісна пухлина, що виникає під час ракового переродження нормальних клітин молочної залози; у побуті називається також раком грудей.

Багато жінок бояться його більше за всі інші хвороби. І справді, сьогодні це, дійсно, найпоширеніший тип раку у жінок. За даними Американського Онкологічного Товариства щорічно у світі діагностується 1.3 мільйона нових випадків раку грудей. Однак протягом останнього десятиліття смертність від раку грудей знизилася, оскільки значно підвищилася якість медичної допомоги, що своєю чергою призвело до більш ранньої діагностики захворювання на тих стадіях, коли його можна вилікувати. Причому, якщо раніше хвороба розвивалася здебільшого у жінок старше 50 років, то тепер вона помітно «помолодшала» - випадки захворювання сорокарічних, тридцятирічних і навіть двадцятирічних не рідкість. Тому не затягуйте з обстеженням, звертайтесь до кваліфікованих мамологів. Докладніше за посиланням: https://medicalplaza.ua/uk/rak-molocnoyi-zalozi.

Причини раку молочної залози

Точну причину виникнення раку грудей досі не встановлено. Однак учені виявили цілу групу факторів ризику, які з великою часткою ймовірності можуть спровокувати захворювання.

Перший - це спадковість. Якщо в сім'ї (у кровних родичок - у мами, бабусі, сестри або тітки) траплялися випадки раку молочної залози, жінка повинна стежити за собою особливо уважно. Для більш точного виявлення генетичної схильності необхідне проведення генетичного дослідження на мутацію генів BRCA1 і BRCA2. Якщо така мутація є, то ймовірність розвитку цієї хвороби зростає. І потрібно регулярно відвідувати онколога, щоб не пропустити ранній розвиток хвороби і вчасно її пролікувати.

Другий фактор ризику - гормональний. На нього впливають відсутність пологів, відсутність лактації та годування дитини, перша вагітність у віці старше 30 років. При цьому кількість молока не має значення. Значення має сам факт відсутності лактації.

Є ще низка чинників, які підвищують ризик виникнення цього захворювання:

• занадто ранній початок менструації або пізнє настання менопаузи (після 50 років);
• ранній (до 16 років) або пізній (після 30 років) початок статевого життя;
• нерегулярність статевого життя і не задоволеність ним;
• мастит або травми молочної залози;
• підвищений рівень жіночих статевих гормонів естрогенів;
• переривання вагітності;
• раніше перенесене онкологічне захворювання яєчників;
• ендокринологічні захворювання (наприклад, захворювання щитовидної залози) і порушення обміну речовин (включно з ожирінням);
• вік старше 35-40 років - згідно зі статистикою, рак частіше атакує жінок під час і після менопаузи.

Усі ці категорії жінок мають особливо ретельно обстежуватися і після 35 років регулярно робити мамографію.

Але треба розуміти, що захворіти можуть і ті, у яких немає жодного з перерахованих вище факторів.

Що відбувається під час раку грудей?

Мутована клітина починає посилено розмножуватися, перетворюючись на швидкозростаючу ракову пухлину. Без лікування вона швидко збільшується в розмірах, проростає в шкіру, м'язи і (або) грудну стінку. Через лімфатичні судини ракові клітини потрапляють у найближчі лімфовузли. З током крові вони розносяться по всьому організму, даючи ріст новим пухлинам - метастазам.

Найчастіше рак молочної залози метастазує в легені, печінку, кістки, головний мозок.

Чому не працює самообстеження?

Ще 5-10 років тому жінкам розказували, що рак молочної залози - це хвороба, за якої жінка в змозі сама за собою слідкувати і регулярно сама обстежувати свої молочні залози.

Правила такого самообстеження досить прості.

У перший тиждень після менструації - саме в цей період! - потрібно встати перед дзеркалом, підняти руки, уважно оглянути груди. Потім опустити руки, подивитися ще раз. Потім обмацуємо по колу правою рукою ліву молочну залозу, а лівою рукою - праву залозу.

Але як ми вже сказали, самообстеження абсолютно не ефективне і не може замінити щорічний візит до лікаря.

Симптоми, що потребують уваги

Коли до мамолога треба вже бігти?

Якщо з'явилися такі ознаки:

• вузлики або множинні вузлики, ущільнення будь-якого розміру, що не мають чітких меж у молочній залозі;
• збільшення однієї з молочних залоз, втягнення шкірних покривів, зміна щільності шкіри і поява так званої «лимонної кірки»;
• зміна форми соска і його положення, не пов'язана з грудним вигодовуванням;
• виділення з соска поза лактацією, зокрема прозорі або кров'янисті;
• збільшення і болючість лімфатичних вузлів, що знаходяться в пахвовій ділянці.

Пам'ятайте, що якщо зміни помітні під час самообстеження - то про ранню діагностику вже не йдеться - до лікаря мамолога або онколога треба звертатися негайно! А ось лікування на ранній стадії ефективне й одужання цілком реальне.

Методи діагностики

Мамографія дає змогу запідозрити недобре набагато раніше, ніж самообстеження. А отже, і шансів на повне одужання набагато більше. Мамографію слід проводити всім жінкам старше 40 років регулярно. За збереженого менструального циклу робити дослідження рекомендують на 5-12 день.

Рентгенівська мамографія - це досить точний метод діагностики, але, як більшість медичних методик, вона неідеальна.

Лікар може призначити додаткові дослідження для встановлення точного діагнозу й уточнення стадії захворювання. Можливе проведення ультразвукового дослідження, магнітно-резонансної томографії з введенням контрастної речовини.

На жаль, усі ці методи не дають змоги визначити точно характер пухлини, виявити злоякісність або доброякісність процесу. Для цього потрібна біопсія.

Біопсію зазвичай проводять амбулаторно (у кабінеті лікаря), вона полягає у видаленні шматочка пухлини і в подальшому його вивченні. Для проведення біопсії зазвичай використовують знеболювання. Перед проведенням біопсії зазвичай призначають інші методи дослідження (як правило, УЗД і мамографію). Якщо пухлина глибоко розташована, то біопсію проводять під контролем рентгенографії або УЗД.

Види раку грудей

Рак молочної залози - це найчастіше аденокарцинома - тобто рак залозистої тканини. Рак грудей може бути: протоковий, коли пухлина починає рости зсередини проток молочних залоз, і часточковий (лобулярний, від лат. lobula - часточка). Ці форми можуть бути як інфільтративними, тобто коли пухлина проростає в тканини, так і неінфільтративними, тобто коли пухлина не проростає тканини, а росте в просвіт, наприклад, протоки.

• Папілярний рак - пухлина росте в просвіті протоки молочної залози.
• Медулярний рак - це велика об'ємна пухлина, яка слабо проникає в сусідні тканини й органи.
• Запальний рак - нагадує запалення молочної залози (мастит), шкіра молочної залози запалена, почервоніла, можливе підвищення температури тіла.
• Інфільтруючий протоковий рак - найчастіша форма раку молочної залози, пухлина проростає в сусідні органи.
• Рак Педжета (рак соска й ареоли молочної залози) - характерне ураження соска, що нагадує алергічний шкірний дерматит.

Гормонозалежні пухлини молочної залози: для них характерна наявність естрогенових рецепторів, частіше трапляються у жінок у постменопаузі. Дуже важливо визначити гормонозалежність пухлин для правильного підбору лікування. Рецептори гормонів на поверхні ракової клітини подібні до її вух або антен, що вловлюють сигнали у вигляді молекул гормонів. Естрогени, з'єднуючись із цими рецепторами, немов би вказують клітинам пухлини рости і розмножуватися.

Одна з важливих ознак злоякісності пухлини - це її здатність проростати в сусідні органи і тканини (інвазивність).

За інвазивного раку пухлина виходить за межі протоки молочної залози або за межі її часточки і проростає в нормальні тканини. Інвазивність часто визначає тактику лікування, обсяг майбутньої операції, ефективність терапії. За інвазивного раку частіше відбувається метастазування пухлини з потоком крові та лімфатичними судинами в інші ділянки організму. Неінвазивний рак може обмежитися протоками молочних залоз або часточками, не проростаючи, але досягати великих розмірів. Згодом неінвазивний рак може переходити в інвазивний.

Класифікація раку молочної залози

• Стадія 0 - пухлина не виходить за межі своєї появи.
• Стадія 1 - інвазивний рак, розмір пухлини до 2 см, лімфатичні вузли не уражені.
• Стадія 2 - стадія інвазивного раку молочної залози, розміри пухлини від 2 до 5 см або вражені лімфатичні вузли в пахві на тій самій стороні, що й пухлина, вони не спаяні один з одним і з підлеглими тканинами.
• Стадія 3 A - пухлина молочної залози понад 5 см або значне збільшення лімфатичних вузлів, які спаяні між собою або з підлеглими тканинами
• Стадія 3 B - пухлина може бути будь-яких розмірів, але вона проростає в шкіру грудей, грудну стінку або у внутрішні грудні лімфатичні вузли. Запальний рак належить до цієї стадії.
• Стадія 4 - пухлина поширюється за межі грудної клітки, у пахвову ділянку і внутрішні грудні лімфатичні вузли, у надключичні лімфатичні вузли, у легені, печінку, кістки або головний мозок.

Існує також міжнародна класифікація злоякісних пухлин TNM, заснована на таких параметрах: розмір пухлини, залучення регіонарних лімфатичних вузлів, наявність або відсутність метастазів.

Лікування раку молочної залози

У недавні роки в онкології стався прорив - з'явилися нові методики лікування раку, які рятують життя.

Лікування раку молочної залози в даний час включає в себе хірургічні операції, променеву терапію, гормональну (антиестрогенну) терапію, хіміотерапію та імунну таргет-терапію. Жоден із цих методів не є універсальним, відповідним кожній пацієнтці, зазвичай потрібна комбінована терапія. Вибір методу лікування залежить від безлічі факторів - віку пацієнтки, наявності або відсутності менопаузи, виду пухлини, її стадії, наявності або відсутності гормональних рецепторів на поверхні ракових клітин.

План лікування хворих на рак молочної залози розробляється трьома фахівцями. Це хірург, хіміотерапевт і фахівець із променевої терапії.

Під час лікування раку молочної залози використовують кілька видів хірургічних втручань:

• видалення пухлини і мінімальної кількості нормальної тканини навколо неї;
• часткова (секторальна) резекція молочної залози, під час якої видаляють пухлину, частину нормальної тканини навколо неї і вистилку м'язів грудей, розташованих під пухлиною;
• повна (проста) мастектомія, під час якої ампутуються всі груди;
• обмежена радикальна мастектомія, коли видаляють груди, деякі з пахвових лімфатичних вузлів і поверхневу вистилку м'язів грудей, інколи видаляють менший із двох грудних м'язів.

Після видалення пухлини під час операції лікар проводить дослідження видаленої ділянки тканини або органу. Усі дані, отримані під час гістології пухлини, важливі для проведення лікування.

Після операції зазвичай призначається курс гормонотерапії, хіміотерапії та променевої терапії. Тривалість такого курсу залежить від стадії захворювання.

1. Хіміотерапія - метод лікування злоякісних пухлин із використанням цитостатиків (протипухлинних засобів, що мають шкідливу дію на ракові клітини).
2. Променева терапія - лікувальний вплив на ракові клітини іонізуючим випромінюванням. У клініках використовують звичайні рентгенівські промені дуже великої енергії або електронні пучки. У деяких випадках променеву та хіміотерапію проводять на самому початку лікування перед хірургічним втручанням, для того, щоб зменшити пухлину (за вихідних розмірів понад два сантиметри).
3. Гормонотерапія - метод лікування за допомогою гормональних і антигормональних препаратів. Після того, як пухлину видалено, її досліджують на предмет виявлення гормональних рецепторів. У разі виявлення на поверхні ракових клітин зазначених рецепторів є шанс на те, що гормональна терапія буде корисною. І що більша кількість рецепторів, то кращий результат. Якщо ж при цьому відзначається велика кількість як естрогенових, так і прогестеронових рецепторів, то ефективність гормональних препаратів підвищується додатково. Якщо в план лікування раку входять кілька методів, серед яких оперативне втручання, хіміотерапія та опромінення радіацією, то гормональну терапію зазвичай призначають в останню чергу.
4. Таргет-терапія походить від англійського target - мета, мішень. Таргет-терапія не чинить впливу на нормальні здорові клітини, а впливає тільки на клітини пухлини, точніше на певні параметри ракових клітин: білки та ферменти, які продукує пухлина або новоутворені кровоносні судини пухлини. Велика частина таких препаратів діють подібно до антитіл, які виробляються імунною системою. Тому іноді таргет-терапію називають імунною таргет-терапією.

Після операції з видалення молочної залози є можливість проведення реконструктивної операції. У деяких випадках така операція можлива відразу ж після видалення пухлини. У будь-якому разі можна обговорити можливість такої операції з лікарем і пластичним хірургом.

Рак - захворювання системне, тому можливий рецидив. Пухлина знову може виникнути на місці видаленої залози за рахунок метастазів.